ПОБУДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
Система управління ризиками являє собою комплекс юридичних (правових) та організаційно-технічних заходів та процедур, який забезпечує надійний процес ідентифікації (виявлення), аналізу, вимірювання, оцінювання, управління (обробки), контролю та моніторингу й перегляду всіх основних (суттєвих, істотних) видів ризиків Товариства та фондів, що перебувають в його управлінні, а також пов’язаний з цим обмін інформацією та консультації між зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами.
Система управління ризиками є підсистемою системи внутрішнього контролю Товариства та спрямована на уникнення прийняття Товариством необґрунтованих рішень при провадженні професійної діяльності та на досягнення цілей діяльності Товариства із ефективним використанням його ресурсів.
Система управління ризиками складається з трьох ліній захисту, на чолі яких знаходиться Наглядова рада та директор, які безпосередньо здійснюють нагляд та контроль за Компанією.
ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ
Складний і мінливий характер сучасних фінансових ринків, що розвиваються, вимагає ефективного та активного управління ризиками. Компанії з управління активами вкрай важливо розробити комплексну систему управління ризиками, яка ефективно виявляє, вимірює та контролює ризики.
При управлінні ризиками Товариство дотримується таких принципів:
- усвідомлене прийняття ризиків – належна оцінка та зважування можливих позитивних та негативних наслідків від реалізації ризику при прийнятті рішення про його прийняття або уникнення, враховуючи, що повне уникнення ризику може бути неможливим;
- мінімізація (оптимізація) ризиків – прийняття до складу портфелів фондів в управлінні та до власного портфелю Товариства таких активів, рівень ризику за якими найкраще піддається мінімізації (нейтралізації) або оптимізації;
- індивідуальний підхід – ризики окремих фондів в управлінні та власні ризики Товариства можуть бути спільними або подібними, але кожний фонд та Товариство мають свої особливості, згідно з якими Товариство приймає ризики у відповідній мірі (мінімізує чи оптимізує) та окремо від інших фондів в управлінні та від власних ризиків Товариства;
- економічність – витрати з управління ризиками не повинні перевищувати суму можливих фінансових збитків від їх прийняття;
- доцільність прийняття фінансових ризиків – співставлення рівня ризику за операціями з активами фондів в управлінні та з власними активами із рівнем потенційної (очікуваної) доходності від цих активів при прийнятті рішення щодо прийняття фінансових ризиків;
- відповідність стратегіям – рішення щодо прийняття ризиків при управлінні портфелями фондів, що перебувають в управлінні Товариства, відповідають інвестиційним стратегіям таких фондів, а при управлінні власними ризиками – фінансовій стратегії Товариства та внутрішнім документам;
- конкретність – рішення з прийняття ризику мають бути конкретними і чіткими для забезпечення однозначного їх трактування та виконання;
- уникнення або передача надмірних ризиків – у певних випадках або щодо певних ризиків, коли можливі негативні наслідки реалізації ризику для Товариства перевищують його фінансові можливості, Товариство, за можливості, уникає (відмовляється від прийняття) або частково чи повністю передає ризик (третій стороні);
- відповідність капіталу Товариства рівню ризиків – розмір капіталу Товариства повинен бути достатнім для покриття ризиків діяльності;
- адекватність – стимули для досягнення високої доходності фондів в управлінні узгоджуються з профілем ризику кожного з фондів відповідно до інвестиційної стратегії.